Безпека

Прийшов час поговорити про безпеку в поході. Тема досить серйозна і потребує особливої ​​уваги у її викладі. Перш ніж писати цей розділ, мені довелося чимало прочитати статей, думок і рекомендацій. І навіть незважаючи на те, що я сам ходжу в гори вже не перший рік, було що для себе відмітити в пам’яті.

В першу чергу хочу відзначити джерела небезпеки в горах, які через легковажне до них ставлення можуть призвести до летального результату, що довела існуюча на сьогодні сумна статистика. Серед них: зимово-весняний сезон — лавини, літній — грози, укуси отруйних, отруєння, ну і не дивлячись на кількість особин — дикі звірі (вовки, ведмеді, кабани). У цій статті я не буду розповідати про такі речі, як гіпотермія, тепловий удар та інші наслідки, які трапляються в разі неправильного екіпірування і нерозумного ставлення до погодних умов (про це Ви можете прочитати в розділі «Медицина»), а зупинюся саме на моментах, що мають відношення безпосередньо до факторів, які не завжди можуть від Вас залежати, але які (з урахуванням рекомендацій фахівців) можна звести до мінімуму.

Лавини. Нерідко оманлива думка про легкодоступність гірських масивів і безпеку подорожей у них призводить до травматизму, а іноді й до загибелі учасників подорожей. Істотну небезпеку під час таких походів складають такі грізні і небезпечні природні явища, як снігові лавини, котрі щорічно спостерігаються в Карпатах. Я нічого від себе додавати не буду, а запропоную Вам думку рятувальників Закарпатського гірського пошуково-рятувального загону, яку було викладено ще в 2008 році у виданні «Безпека туристів в Українських Карпатах». На мій погляд, це найбільш повний посібник про те, що потрібно робити в екстремальних лавинних ситуаціях, чого робити непотрібно, а головне — як уникнути небажаних наслідків (для переголяду статті тисніть сюди).

Гроза — це неймовірно прекрасне природне явище, після якого, як правило, поліпшується погода, повітря стає прозорим, свіжим і чистим, насиченим іонами, що утворюються при розрядах блискавки. Незважаючи на це потрібно пам’ятати, що гроза в певних умовах може становити велику небезпеку для людини. Кожна людина повинна знати природу грозового явища, правила поведінки під час грози та методи захисту від блискавки. Гроза — складний атмосферне процес, і її виникнення обумовлене утворенням купчасто-дощових хмар. Сильна хмарність є наслідком значної нестійкості атмосфери. Для грози характерний сильний вітер, часто інтенсивний дощ, іноді з градом. Перед грозою (за годину-дві до грози) атмосферний тиск починає швидко падати аж до раптового посилення вітру, а потім починає підвищуватися. Грози можна розділити на місцеві, фронтальні, нічні, в горах (для перегляду статті тисніть сюди).

Укуси отруйних. Отруйними укусами «нагороджують» нас перетинчастокрилі — бджоли, джмелі, оси і шершні; павукоподібні — тарантул, скорпіон, каракурт, кліщ; змії — гадюка звичайна, гадюка кавказька, гюрза, кобра середньоазійська, щитомордник східний, ефа піщана та інші. Кожен з вище перерахованих отруйних здатні завдати непоправної шкоди людині. Причому, навіть множинні укуси (ужалення) бджоли чи оси, не кажучи вже про змій, можуть привести до летального результату. Щоб цього уникнути, в першу чергу потрібно завжди ретельно переглядати стежку, дорогу, а тим більше бездоріжжя, по якому належить рухатися під час походу, а по-друге, використовувати екіпіровку (особливо її нижню частину), яка допоможе запобігти ураження тіла (кросівки або черевики, штани). Зазначу, що в більшості випадків укуси відбуваються в ситуаціях неуважності самого мандрівника, який не помітивши шкідливе створення тривожить його, від чето тому більше нічого не залишається, як атакувати і захищатися (для перегляду статті тисніть сюди).

Дикі звірі. У більшості випадків такі зустрічі закінчуються тим, що всі розходяться у різні боки. Але при певному збігу обставин все може закінчитися не на Вашу користь, і ось чому.

Дика тварина сама по собі сторониться людини, а відповідно намагається його уникати, навіть почувши про його присутність (запах, звук). Але бувають ситуації, коли Ви у повній тиші виходите з-за горба або яких-небудь заростей з підвітряного боку, а тут воно. Звірина не користується механізмом обдуманого прийняття рішень (тому що у нього, здебільшого, такого механізму немає), зате воно використовує інстинкти, які не завжди можуть піддаватися логіці саме для Вас. Від цього і залежить, яке рішення буде прийнято у якості захисту в результаті переляку — або бігти у протилежному напрямку, або атакувати. Вважається, що під час проходження закритих ділянок і заростей цілком достатнім буде створювати шум (розмовляти, співати або хоча б стукати трекінговими палицями), що зводить небажані зустрічі до мінімуму (для перегляду статті тисніть сюди).